Anna-Mae Nagelstudio

Організація навчальних центрів здійснюється для забезпечення дослідницької діяльності дітей, для формування самостійності, для організації роботи дітей в парах, у малих групах, а також індивідуально. Системоутворюючу роль у змісті освіти виконує її мета – як бажане передбачення результату, котрий зв’язує в одне ціле складові педагогічної системи. Взаємопов’язаним з поняттям мети є поняття функції.

Дбаючи про це, учитель мусить цікавитися викладанням інших дисциплін, передусім суміжних, враховувати їх особливості у своїй діяльності. Між предметні зв’язки мають на меті показати і такий їх аспект, коли можливості одного предмета сприяють розв’язанню завдань іншого. Так, математику застосовують лід час вивчення фізики, хімії, а знання рідної мови допомагає грамотно висловлювати свої думки усно і на письмі з усіх навчальних предметів. Навчальний предмет — педагогічне обґрунтована система наукових знань і практичних навичок та вмінь, що втілюють основний зміст і методи певної науки. Запитання і завдання, вміщені у підручниках, за ступенем пізнавальної самостійності учнів поділяють на репродуктивні та продуктивні.

В основі навчального матеріалу лежать предметні знання, які є системою різних понять – технічних, наукових, технологічних, певним чином організованих і сформульованих. Навчальні заняття проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком освітнього процесу.

Досвід здійснення відомих способів діяльності – уміння, навички. Коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади. Технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади. Ступенів відповідного профілю для дітей, які потребують тривалого лікування. Особливості змісту виховання в сучасній школі. Стимулювання процесу навчання (стимуляційно-мотиваційний компонент). Цілі процесу навчання (цільовий компонент).

В історії дидактики відомі різні підходи до визначення змісту освіти, які формували специфіку функціонування різних типів навчальних закладів. На зміст освіти впливають об’єктивні (потреби суспільства у розвитку людини, науки й техніки, що супроводжуються появою нових ідей, теорій і докорінними змінами технологій) та суб’єктивні чинники (політика панівних сил суспільства, методологічні позиції вчених тощо). Зміст освіти в загальноосвітній школі. Поняття про зміст загальної середньої освіти. Це означає, що зміст освітньої роботи школи повинен забезпечувати інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності. Соціальний досвід являє собою сукупність засобів і способів дія­льності, створених у процесі суспільно-історичної практики для від­творення розвитку суспільства і здатних стати надбанням особистості.

Актуалізація необхідних знань і спо­собів діяльності. Алгоритмізація способів діяльності. Система творчих завдань як інте­лектуального, так і практичного ха­рактеру, що передбачають певні процесуальні риси творчої особи­стості. IV Досвід емоцій­но-ціннісного ставлення.

ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ І ОСВІТИ

Для загальноосвітньої школи сучасно і необхідно не тільки те, що відкрито в наші дні, а й, насамперед, те, що складає вихідну методологічну, теоретичну позицію науки. Ще на початку 1970-х рр. Висловлювалася необхідність розвитку нової науки – онтодідактікі, завдання якої повинна полягати в аналізі змісту відповідних розділів сучасної науки з метою їх дидактичної переробки та можливості засвоєння в процесі навчання. Кожний компонент виконує у змісті освіти свої специфічні функції і, разом із цим, вони щільно пов’язані між собою — так, як різні сторони особистості, котрі підлягають розвитку, які тільки у своїй єдності визначають її цілісність.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Робоча програма навчальної дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю. У сучасній школі вчителі використовують аутентичне оцінювання, що здійснюється в процесі навчання дітей і охоплює https://amandasuecreasey.com/publishedworks/ такі форми і методи оцінювання як спостереження, ведення записів, надання зворотного зв’язку та ін. Такий підхід до оцінювання суттєво відрізняється від традиційного підходу, де вчителі повністю покладаються на контрольні завдання для того, щоб отримати необхідну інформацію про дитину. Предметні межі (роздільники) зникають, коли вчителі заохочують учнів робити зв’язок між дисциплінами і спиратися на знання і навички з кількох предметних областей. Учням потрібні відкриті можливості для інтеграції знань і навичок з різних дисциплін і критичного оцінювання того, як всі ці частини взаємодіють.

Тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня не може бути меншою 175 робочих днів, II—III ступенів — 190 робочих днів без урахування часу на складання іспитів, тривалість яких не повинна перевищувати трьох тижнів. Критерій врахування міжнародного досвіду побудови змісту середньої освіти. Для відбору змісту освіти в педагогіці розроблена наступна система критеріїв (Ю. 8.Природа, знання про неї, її сучасний стан сьогодні змушують вносити у зміст навчання та освіти екологічних знань і питань, що стосуються проблеми збереження природного середовища та природних ресурсів. Наприклад, завдяки науково-технічній революції до змісту шкільної освіти вже внесено відкриття молекулярної біології та генетики, розроблення реактивного руху, розщеплення атомного ядра, інформація про нові хімічні речовини, впроваджено досягнення обчислювальної техніки та мікроелектроніки. Зміст професійної освіти забезпечує поглиблене вивчення наукових основ і технології обраного виду праці, формування спеціальних практичних умінь та навичок, виховання психологічних, моральних, естетичних якостей, необхідних фахівцеві конкретної галузі трудової діяльності.

Профільність навчання в старшій школі може реалізовуватися за мовно-літературним, суспільно-історичним, фізико-математичним, природничо-науковим, художньо-естетичним, фізкультурно-оздоровчим (спортивним), професійним (що передбачає здобуття професії) напрямами. У старшій школі, незалежно від профілю, реалізується інваріантна частина Базового навчального плану, яка становить не менше 65% загальнорічного навантаження. Це потребує зменшення кількості обов’язкових предметів. Через варіативну частину і поглиблене вивчення відповідних предметів в інваріантній частині досягається профільність навчання. Такий підхід створює умови для збереження обов’язкового загальноосвітнього ядра шкільної освіти. Профільне вивчення багатьох предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у вищі навчальні заклади, але, як правило, не дає професії. Старша школа є останнім етапом здобуття повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, освоєння способів пізнавальної та комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, аналізувати та застосовувати її.

Найзагальнішою її рисою є різнобічний розвиток. Проте саме поняття «різнобічно розвинена особистість», його конкретне наповнення не є раз і назавжди даним, незмінним. Як і сама дійсність, воно збагачується, розвивається й конкретизується у зв’язку зі змінами, які відбуваються в суспільстві. Спілкування здійснюється у формі діалогу – взаємозв’язку між індивідами, як суб’єкт-суб’єктна взаємодія. Навички спілкування визнаються необхідними кожному майбутньому спеціалісту як показник рівня його соціальної комунікації – здатності до співробітництва й співтворчості та розглядаються як важлива складова змісту сучасної шкільної освіти. Проте цінностей не навчають, їх особисто знаходять (за В. Франклом) у процесі спілкування.

Наприклад, коли потребою суспільства була індустріалізація, створювалися навчальні заклади, в яких основою змісту навчання були знання та вміння з точних і технічних дисциплін; у цей час і для окремих людей вважалося доцільним, перспективним і навіть престижним здобувати технічні професії. Останнім часом, із переходом до ринкової економіки й у зв’язку з гуманізацією суспільства почали домінувати економічні та юридичні спеціальності, зміст навчання доповнюють знаннями з економіки, психології тощо. — вечірня (змінна) школа — загальноосвітній навчальний заклад II—III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися в школах з денною формою навчання. Забезпечує поглиблене оволодіння знаннями з базових дисциплін та за вибором, орієнтацію на професійну спеціалізацію, формування цілісних уявлень про природу, людину, суспільство, громадянської позиції особистості, можливість здобуття освіти вищого рівня. Загальноосвітня школа стає національною, тобто школою держави Україна. Свідченням цього є зростання контингенту дітей, які навчаються українською мовою. Тому одне з найвідповідальніших завдань — визначення національного компоненту навчання й виховання.